НАНОТЕКСТИЛЬ В ІНТЕР’ЄРІ

Перейти вниз

НАНОТЕКСТИЛЬ В ІНТЕР’ЄРІ

Сообщение автор Admin в Вт Фев 25 2014, 18:37

Пушкар Г. О., к.т.н.; Семак Б. Д., д.т.н., проф.
ЛКА, м. Львів


НАНОТЕКСТИЛЬ В ІНТЕР’ЄРІ

Останніми роками чітко намітилася тенденція постійного зростання обсягів виробництва і розширення асортименту різних за призначенням груп інтер’єрних текстильних матеріалів і виробів. На нашу думку, це обумовлено наступними причинами [1]:
- суттєвим зростанням вимог споживачів до якісних інтер’єрних матеріалів і виробів із них;
- досягненням в розвитку технологій виробництва інтер’єрних текстильних матеріалів і виробів різного цільового призначення;
- впровадженням в практику сучасного текстильного виробництва нових нано-, біо- і хімічних технологій.
За останні роки термін «нанотехнологія» в текстильній галузі став широко розповсюдженим не тільки серед науковців, але й загалом у суспільстві.
Як свідчить аналіз наукових робіт, актуальним напрямом є використання нанотехнологій для виробництва інтер’єрних текстильних матеріалів різного цільового призначення. Виходячи з цього нанотехнологію в інтер’єрному текстилі можна розділити на три великі групи [2-3]:
- виробництво ультратонких нановолокон;
- модернізація поверхні волокон і самих текстильних матеріалів (нанопокриття);
- виготовлення традиційних волокноутворюючих полімерів, які наповненні наночастинками різних речовин.
Виробництво ультратонких нановолокон – це область, яка дуже стрімко розвивається в науці. Основним способом виробництва нановолокна є елекропрядіння, яке являє собою електростатичні потужності, які дозволяють розчинити та отримати з рідкого полімеру волокнисту основу. При цьому, кінцеве волокно є ультратонким, діаметр якого не перевищує 100 нм. Такі волокна володіють новими властивостями, мають високу сорбційну здатність і використовуються для виготовлення інтер’єрних текстильних матеріалів різного цільового призначення.
На даний час у світі існують ряд фірм, які виготовляють обладнання для отримання ультратонких нановолокон, а також підприємства, що випускають нановолокна, а також готові з них текстильні матеріали і вироби різного цільового призначення, включаючи інтер’єрного.
Варто зауважити, що сьогодні у деяких країнах Європи, США, Ізраїлі і Японії проводяться дослідження зі створення синтетичних білкових волокон, що імітують структуру павутини. Науковцям вдалося отримати полімерні білкові нановолокна ("павутинний шовк") товщиною близько 100 нм, які використовуються для виготовлення високоякісної постільної білизни, виробів медичного призначення та ін. Для виготовлення виробів інтер’єрного призначення використовують також нановолокна, які отримані з таких природних полімерів, як: кукурудзяний крохмаль, масля-ниста соя, водорості, оплодні горіхів кокосової пальми, бамбукове волокно, штучне целюлозне волокно з деревини евкаліптового дерева, хітазанвмісні волокна. В пористу будову цих волокон з нанорозмірними порами можна заповнювати різні за консистенцією (рідкі, тверді, газоподібні) корисні препарати відповідно до їх функціонального призначення. Ці волокна є ультратонкими, а також володіють корисними властивостями: антимікробними, брудовідштовхувальними, стійкими до ультра-фіолетового опромінення та багаторазового прання.
Модернізація поверхні (нанопокриття) текстильного матеріалу проводиться з метою надання їм унікальних властивостей. Із трьох категорій нанотехнології в текстилі (включаючи інтер’єрний), вона є найбільш розвинутою. Під час завершального оброблення текстильних матеріалів використовують наночастинки різних речовин у вигляді наноемульсій і нанодисперсій. При цьому традиційним інтер’єрним матеріалам можуть додаватися такі властивості, як: водо- і маслостійкість, знижена горючість, брудовідштовхувальність, м'якість, антистатичний і антибактеріальний ефекти, термостійкість, формостійкість і ін. Найбільш відомою нанотехнологією завершального оброблення є оброблення «Teflon», яке забезпечує водо-, масло-, брудовідштовхувальні ефекти. Для цього оброблення використовують наноемульсії фторвуглецевих полімерів. Варто зауважити, що наночастинкики, які надають необхідні ефекти, не перекривають капілярно-пористу структуру волокнистого матеріалу, він залишається «дихаючим», оскільки його мікропори залишаються відкритими для повітрообміну. Інтер’єрні текстильні матеріали і вироби з такими нанопокриттями стійкі до багаторазових прань, є формостійкими, мають гарний зовнішній вигляд. Слід зазначити, що таке нанооброблення широко використовується для виготовлення килимових, меблевих, фіранково-шторних та інших текстильних матеріалів і виробів.
У різних країнах досить широко проводяться дослідження зі створення текстильних матеріалів, що можуть «самоочищатися», за допомогою нанотехнологій. Наноемульсії формують на волокнах тонку тривимірну поверхневу структуру, з якої вода, масло і бруд легко скочуються і змиваються. Отриманий гідрофобний ефект на полотні приводить до того, що такі забруднення, наприклад, як пил і сажа видаляються разом з краплями води, а текстильний матеріал набуває ефект «самоочищення». Досить ефективними будуть такі наноматеріали у виробництві меблевих й килимових виробів, а також столової білизни [3].
Необхідно відзначити, що сьогодні на ринку невелику частку складають саме текстильні матеріали з синтетичних волокон, які наповнені наночастинками різних речовин. Але, поряд з тим зауважимо, що сьогодні інтенсивно розвиваються дослідження і виробництво синтетичних волокон, наповнених наночастинками оксидів металів титану, алюмінію, цинку, магнію, міді і особливо срібла. Ці волокна набувають нові властивості, в тому числі антимікробні, біоцидні та інші.
Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що використання нанотехнологій для виробництва текстильних матеріалів і виробів інтер’єрного призначення дозволяє:
- розширити і збагатити існуючий асортимент інтер’єрного текстилю;
- отримати на інтер’єрних текстильних матеріалах і виробах корисні ефекти: лікувальну здатність, бактерицидність, антимікробну здатність, брудовідштовхувальність, стійкість до світла, прання і мокрих оброблень;
- надати нові та розширити існуючі функціональні властивості інтер’єрних текстильних матеріалів різного цільового призначення.

Список використаних джерел: 1. Пушкар Г. О. Інтер’єрний текстиль: товарознавчі аспекти формування асортименту та якості: монографія / Г. О. Пушкар. – Львів : «Магнолія 2006», 2013. – 176 с. 2. Кричевский Г. Е. Нано-, био-, химические технологии и производство нового поколения волокон, текстиля и одежды / Г. Е. Кричевский. – М. : Изд-во «Известия», 2011. – 528 с. 3. Рассел Е. Торга. Нанотехнологии в текстиле [Електронний ресурс] / Рассел Е. Торга. - Режим доступу: http://www.dom-textilya.ru/news/8/.
avatar
Admin
Admin

Сообщения : 129
Дата регистрации : 2014-02-25

Посмотреть профиль http://materialtovarzn.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения